Резюме

У цьому звіті картографовано спостережуване політичне середовище, зосереджене навколо TikTok. До нього входять актори всередині Молдови, автори контенту для діаспорної аудиторії, ведучі невеликих прямих ефірів і міжплатформова медійна інфраструктура. Звіт не трактує це середовище як єдину централізовано керовану організацію. Його відносну цілісність краще пояснюють регулярна спільна участь, наративна узгодженість, спільні символічні маркери та циркуляція контенту між телебаченням, Telegram, YouTube, Facebook і TikTok.

У дослідженій вибірці виокремлюються два особливо помітні функціональні центри. Andrei Turtureanu діє як стратегічний мобілізатор, який перетворює соціальне й економічне невдоволення на протестно орієнтовану політичну риторику. Pavlina Secureanu є постійною ведучою TikTok Live і модераторкою спільноти: вона визначає доступ до ефірів, їхній емоційний тон і сталість взаємодії. Igor Fedius надає повідомленням експертної легітимності, тоді як Sergiu Ungureanu пов’язує невдоволення у прямих ефірах із довшими форматами та телевізійним медіасередовищем.

Вплив у цьому середовищі формується не стільки через вироблення оригінальної доктрини, скільки через повторення, емоційну подачу, відчуття автентичності та тривалу взаємодію. Особи з професійним або експертним статусом надають повідомленням легітимності; ведучі підтримують сталі спільноти; менші акаунти адаптують наративи до особистого досвіду; а обмежені або призупинені медійні середовища можуть бути джерелом наративів і відеофрагментів для повторного використання. Ці механізми здатні підтримувати антиєвропейські, антиурядові, радянсько-ностальгійні та антирумунські повідомлення без єдиного видимого ланцюга командування.

Рівень, орієнтований на діаспору, функціонує переважно як середовище сталого підсилення, а не як єдиний операційний блок. Кілька акаунтів поширюють з-за кордону наративи про ідентичність, міграцію та ностальгію, однак наявні докази не підтверджують регулярної участі всіх цих акаунтів у ядрі спільноти прямих ефірів. Припущення щодо партійних або організаційних зв’язків, які не вдалося підтвердити, вилучено з публічної версії.

Основний ризик полягає в поступовій нормалізації: повторюваний контакт із такими твердженнями може зробити антиінституційні та антиєвропейські повідомлення звичними, соціально схваленими й здатними спонукати до політичних дій. Внутрішнє суперництво може фрагментувати екосистему, проте не обов’язково зменшує її сукупний вплив, оскільки конкуренти можуть підсилювати те саме наративне середовище.

Ключові висновки

Спостережувану вибірку доцільно розуміти як сукупність акторів і спільнот, що частково перетинаються, а не як доведену централізовано керовану операцію.

Turtureanu є найпомітнішим стратегічним мобілізатором у вибірці; Secureanu — найпомітнішою ведучою та модераторкою спільноти, зафіксованою під час моніторингу.

TikTok Live є основним рівнем взаємодії, тоді як телебачення, Telegram, YouTube і Facebook забезпечують вихідні матеріали, сталість комунікації та міжплатформове охоплення.

Акаунти, орієнтовані на діаспору, забезпечують сталість, формують ідентичнісні рамки та підсилюють повідомлення через кордони, хоча їхні прямі зв’язки з ядром спільноти прямих ефірів є нерівномірними.

Наративна узгодженість є сильнішою за організаційну згуртованість. Співпраця, суперництво та слабкі зв’язки співіснують в одному інформаційному середовищі.

Найпереконливіші докази стосуються безпосередньо спостережуваних моделей взаємодії та повторюваних наративів. Біографічні, організаційні й безпекові атрибуції потребують окремого підтвердження.

1. Межі дослідження, методологія та рівні впевненості

1.1 Фокус дослідження

Дослідження аналізує, як група молдовських акторів і авторів, орієнтованих на діаспорну аудиторію, використовує політичну комунікацію в TikTok для поширення антиурядових, антиєвропейських і прокремлівських наративів. У центрі уваги — чотири питання: які актори займають найважливіші функціональні позиції; як пов’язані люди та платформи; які наративні модулі повторюються в різних профілях; і як регулярна взаємодія у прямих ефірах може сприяти політичній мобілізації або довгостроковому формуванню суспільних установок.

Збережені в дослідницькій версії приклади охоплюють період від березня до липня 2026 року та доповнені ретроспективним переглядом контенту відкритих профілів. Моніторинг мав якісний характер і не був повним переписом молдовського сегмента TikTok. Тому звіт картографує спостережувану екосистему, а не все національне інформаційне середовище. Імена публічних осіб і назви акаунтів наведено в оригінальному написанні, щоб уникнути помилок ідентифікації.

1.2 Контекст відкритих джерел і внесок дослідження

Розслідування DFRLab, опубліковане у квітні 2026 року, виявило щонайменше двадцять п’ять акаунтів TikTok, залучених до поширення та підсилення створеного за допомогою штучного інтелекту протестного контенту, спрямованого проти президентки Маї Санду та партії PAS. За даними дослідження, сукупна кількість взаємодій із цими акаунтами перевищила 26 мільйонів; серед них були відомі в Молдові інфлюенсери, зокрема Tatka11 та Andrei Turtureanu. Також було зафіксовано, що анонсовані на 25 березня демонстрації не відбулися офлайн, хоча активність в інтернеті тривала.[1]

Цей звіт UISC аналізує частково суміжний, але аналітично відмінний рівень — соціальну архітектуру TikTok Live. Його внесок полягає не в новому твердженні про існування прокремлівських або антиєвропейських наративів у молдовському сегменті TikTok, а в картографуванні постійних ведучих, зв’язків із гостями, практик модерації доступу, менших спільнот навколо прямих ефірів, діаспорних підсилювачів і механізмів взаємодії, через які повідомлення повторюються та отримують соціальне підтвердження.

1.3 Категорії доказів і рівні впевненості

Рівень впевненості застосовується до окремих тверджень, а не до актора загалом. Публічно встановлена особа може мати високий рівень впевненості, тоді як припущення щодо її організаційної належності — низький. У публічній версії використано обережні формулювання: «спостережено», «публічно задокументовано», «оцінюється», «за повідомленнями» та «не підтверджено незалежно».

1.4 Обмеження та етичні запобіжники

TikTok Live має ефемерний характер: трансляції можуть зникати, імена користувачів — змінюватися, а показники аудиторії не завжди зберігаються.

Період моніторингу не фіксувався як повний кількісний масив даних; звіт не претендує на статистичну репрезентативність або формально розраховані показники центральності.

Подібність наративів сама по собі не доводить координації, фінансування або управління з боку політичної партії, медійної структури чи іноземної держави.

Кілька географічних і біографічних деталей у робочому масиві були повідомлені самими користувачами або виведені з відкритого контенту; неперевірені зіставлення осіб і профілів у публічній версії вилучено або анонімізовано.

Твердження, засновані на прямих спостереженнях, перед подальшим зовнішнім поширенням мають бути підкріплені збереженими в архівах UISC скриншотами, записами та часовими позначками. У публічній версії первинні записи не відтворюються.

2. Архітектура мережі та ключові актори

Спостережуване середовище має три рівні. Внутрішнє ядро поєднує мобілізацію, ведення ефірів, легітимацію та перенесення наративів між медіа. Діаспорний рівень створює з-за кордону контент, зосереджений на ідентичності та невдоволенні. Більш розпорошена периферія незалежних ведучих і постійних учасників відтворює гасла, особисті історії та радянсько-ностальгійні рамки за нижчого рівня видимості. Ці рівні перетинаються через спільні наративи, регулярну взаємодію та оцінені інформаційні потоки, а не через єдину формальну ієрархію.

2.1 Внутрішнє ядро

2.2 Діаспорні та периферійні вузли

2.3 Профілі ключових акторів

Andrei Turtureanu — стратегічний мобілізатор

Turtureanu є найпомітнішою мобілізаційною фігурою у спостережуваній вибірці. Публічні повідомлення та безпосередні спостереження розміщують його на перетині онлайн-невдоволення, протестної риторики й обговорень у прямих ефірах за участю гостей. DFRLab також віднесла його до інфлюенсерів із високою залученістю, які розширювали охоплення кампанії протестної мобілізації у березні 2026 року.

Його основна функція полягає радше в перетворенні розпорошеного невдоволення на спільну політичну рамку, ніж у створенні оригінальної доктрини. Він надає іншим акторам доступ до аудиторії без потреби у формальній організації. Тому в цьому звіті його оцінено як постійний сполучний вузол у спостережуваному масиві, а не як доведеного керівника централізовано контрольованої мережі.

Pavlina Secureanu — ведуча та модераторка спільноти

Значення Secureanu має інфраструктурний характер. Безпосередні спостереження свідчать, що вона контролює доступ до регулярних прямих ефірів, формує їхній емоційний тон і визначає, які учасники залишаються почутими. У зафіксованих епізодах учасники з проєвропейськими або уніоністськими позиціями стикалися з молдовеністською риторикою виключення та усувалися з дискусії. У такий спосіб незгода перетворюється на ритуал окреслення меж групи: виключеного учасника делегітимізують, а решта аудиторії отримує соціальне підтвердження норми спільноти.

Її роль менше залежить від створення оригінального політичного контенту, ніж від повторення, відчуття знайомості та утримання аудиторії. У термінах мережевого аналізу вона є найпомітнішою ведучою та модераторкою спільноти, зафіксованою під час моніторингу, однак звіт не стверджує, що показник посередницької центральності було розраховано кількісно.

Igor Fedius — експерт-легітимізатор

Fedius привносить професійну й академічну довіру в середовище, побудоване навколо невдоволення. Його публічна біографія дає змогу подавати антиурядові аргументи як фахову критику, а не лише як активістську риторику. Його стиль у прямих ефірах є конфронтаційнішим, ніж можна було б очікувати з огляду на професійне минуле, і поєднує символічний капітал експертності з образом прямолінійного аутсайдера.

Fedius з’являвся у прямих ефірах Turtureanu. У нотатках моніторингу також зафіксовано їхню суперечку в ефірі 5 липня 2026 року. Це свідчить, що співпраця й суперництво можуть співіснувати в одному наративному середовищі. До публічної версії не включено раніше непідтверджене твердження про можливе висунення Fedius кандидатом у президенти.

Sergiu Ungureanu — гібридний медійний вузол

Ungureanu пов’язує політику невдоволення у прямих ефірах із більш структурованими медійними середовищами завдяки появам на Canal 5, TV6, YouTube, Facebook і TikTok. Його значення полягає в перенесенні контенту: аргументи, озвучені в телевізійному або довшому форматі, можуть бути поділені на фрагменти, повторно опубліковані та підсилені через короткі відео й обговорення у прямих ефірах.

Публічний контекст потребує обережних формулювань. TV6 був одним із шести каналів, ліцензії на мовлення яких призупинили відповідно до Розпорядження № 54 Комісії з надзвичайних ситуацій Республіки Молдова від 16 грудня 2022 року. У березні 2024 року уряд Молдови оголосив про тимчасове призупинення дозвільних документів компанії, що стояла за Canal 5 і Maestro FM, посилаючись на обґрунтовану підозру щодо діяльності, яка могла впливати на державну безпеку.

Ці офіційні рішення документують регуляторний статус медіа, однак самі по собі не доводять, що кожен гість або коментатор, який з’являється в їхньому ефірі, діє під єдиним керівництвом.

Діаспорні та периферійні акаунти

Діаспорні акаунти, картографовані в цьому звіті, працюють переважно через монологічні відео та дописи, а не через регулярну участь у прямих ефірах ядра. Вони акцентують питання ідентичності, міграційного досвіду, спротиву європейській інтеграції та радянської ностальгії. Оскільки кілька тверджень у робочому масиві щодо справжніх імен, місця перебування та партійних зв’язків не вдалося незалежно підтвердити, у публічній версії збережено назви акаунтів, але вилучено неперевірену персональну атрибуцію.

Периферійні ведучі та учасники адаптують ті самі наративні модулі до особистої біографії, локальної нерівності й повторюваних гасел. Їхнє значення полягає в поширенні, а не у стратегічному керівництві: вони створюють враження, що широкі геополітичні твердження безпосередньо випливають зі звичайного життєвого досвіду.

3. Зв’язки, суперництво та функціональні ролі

3.1 Спостережувані та оцінені зв’язки

3.2 Суперництво та фрагментація

Спостережуване середовище не є внутрішньо згуртованим. Нотатки моніторингу показують, що взаємини з гостями можуть поєднувати співпрацю та відкриту незгоду; найпомітніший приклад — зафіксована суперечка між Fedius і Turtureanu 5 липня 2026 року. Secureanu також має окрему аудиторію прямих ефірів і виконує самостійну функцію модерації спільноти, а не діє як підпорядкований вузол.

Фрагментацію не слід тлумачити як доказ нешкідливості середовища. Актори-суперники можуть конкурувати за видимість, водночас підсилюючи спільні антиінституційні, антиурядові й антиєвропейські ефекти. Рисунок 1 у Додатку А візуалізує спостережувану взаємодію, епізодичний конфлікт і спільну наративну узгодженість, не подаючи екосистему як формальну організацію.

3.3 Матриця функціональних ролей

4. Міжплатформова інформаційна екосистема

TikTok Live є основним рівнем взаємодії, однак спостережуване середовище не обмежується TikTok. Телебачення та довші відеоформати забезпечують вихідні матеріали й появи експертів; Telegram зберігає та перерозподіляє контент з обмежених медійних середовищ; YouTube надає відеофрагменти та інтерв’ю; Facebook містить особисті заяви й біографічні сліди; а TikTok перетворює ці матеріали на короткий, емоційно зрозумілий контент, який можна обговорювати в реальному часі.

Наявний масив даних підтверджує правдоподібну циклічну схему поширення, а не повністю задокументований лінійний ланцюг: твердження з телебачення або Telegram можуть бути поділені на фрагменти для YouTube, адаптовані до формату TikTok, обговорені у прямих ефірах, а потім повторно використані в дописах Facebook або наступних трансляціях. У звіті поки що не задокументовано повного ланцюга від первинного джерела до прямого ефіру з часовими позначками для одного конкретного матеріалу. Тому Рисунок 2 слід сприймати як оцінену модель інформаційних потоків, а не як доказ систематичної координації.

5. Архітектура наративів

Середовище не спирається на одне повідомлення. Воно поєднує повторювані наративні модулі залежно від мовця, події та аудиторії. Той самий актор у межах одного прямого ефіру може переходити від тарифів і корупції до питань ідентичності, репресій або геополітичного страху. У таблиці нижче узагальнено основні модулі, виявлені в масиві даних.

5.1 Розподіл наративів за ролями

Різні актори спеціалізуються на різних модулях. Secureanu зміцнює антирумунські та антиєвропейські межі групи через модерацію й виключення. Turtureanu перетворює недовіру до інституцій і соціально-економічне невдоволення на мобілізаційну риторику. Fedius надає повідомленням експертної легітимності. Ungureanu поєднує економічні скарги з міжплатформовою медійною видимістю. Автори, орієнтовані на діаспору, наголошують на ідентичності, міграційному досвіді та радянській ностальгії. Периферійні учасники переводять загальнонаціональні наративи у площину локальної нерівності, особистих міграційних історій і антисистемних гасел.

Повторюваність тих самих модулів у різних профілях свідчить про спільне дискурсивне поле. Сама по собі вона не доводить централізованої координації. Найбільш обґрунтована оцінка полягає в тому, що стимули платформи, частково спільне споживання медіаконтенту та політична спорідненість дають незалежним або слабко пов’язаним акторам змогу сходитися на повідомленнях, які викликають залучення аудиторії.

6. Моделі взаємодії у прямих ефірах

Спостереження за прямими ефірами є найсильнішим емпіричним компонентом дослідження, оскільки дає змогу побачити соціальну поведінку, яку не фіксує аналіз статичних дописів: кого запрошують, кого виключають, як реагують на незгоду, як особисту біографію перетворюють на політичний авторитет і як мобілізаційна риторика виникає з, на перший погляд, неформальної розмови.

7. Механізми впливу та потенційні ризики

7.1 Механізми впливу

Повторюваний контакт: ті самі твердження повторюються у виступах ведучих, відеофрагментах, коментарях і на різних платформах.

Емоційна подача: гнів, образи та невдоволення підвищують залучення аудиторії й зменшують роль доказів.

Відчуття автентичності: працівники, мігранти, місцеві жителі та фахівці подають наративи як особистий досвід, а не як політичні повідомлення.

Сталість спільноти: регулярні прямі ефіри формують відчуття знайомості, впізнаваність і довіру між ведучими та учасниками.

Міжплатформове підсилення: контент із телебачення, Telegram і Facebook може бути адаптований для TikTok та повторно легітимізований через обговорення у прямому ефірі.

7.2 Потенційні ризики

Основним імовірним ризиком є поступова нормалізація: європейська інтеграція може подаватися як небезпечна, державні інституції — як злочинні, а прокремлівські або сувереністські твердження — як звичайна громадянська позиція. Після формування такої інтерпретаційної основи подальша мобілізація може відбуватися швидше та викликати сильніший емоційний відгук.

Другим ризиком є мінливість коаліцій. Протестні простори, сформовані навколо тарифів, бідності або гідності, можуть ставати точками зближення акторів із різними цілями. Тому публічна подія може зовні виглядати громадянською, водночас створюючи публічне й репутаційне зближення між акторами, ворожими до європейського курсу Молдови.

Третім ризиком є транскордонне перенесення наративів. Перетин молдовських антиєвропейських повідомлень із ширшим регіональним сувереністським дискурсом може розширювати охоплення без єдиної скоординованої кампанії. Четвертий ризик — адаптація: конкуренція між ведучими може фрагментувати аудиторії, але водночас заохочувати гострішу риторику та нові спроби перетворити видимість на організовану політичну діяльність.

8. Пріоритетні прогалини у зборі даних

Найпереконливіші висновки стосуються безпосередньо спостережуваних ролей, моделей взаємодії та повторюваних наративів. Рівень впевненості щодо організаційних, біографічних і міжплатформових атрибуцій можна підвищити завдяки наведеним нижче пріоритетам збору даних.

9. Висновки

Спостережувану вибірку найкраще розуміти як гібридне середовище впливу, а не як жорстко структуровану організацію. Його відносну цілісність забезпечують регулярна взаємодія, спільні наративи, міжплатформова циркуляція та використання громадянського або соціально-економічного невдоволення як рамки, у межах якої можуть нормалізуватися радикальніші геополітичні повідомлення. Наративна узгодженість не означає єдиного командування: масив даних містить видиме суперництво, слабкі зв’язки та учасників, чия роль полягає у підсиленні, а не в керівництві.

У цьому середовищі Turtureanu є найпомітнішим стратегічним мобілізатором; Secureanu — найпомітнішою ведучою та модераторкою спільноти, зафіксованою під час моніторингу; Fedius надає повідомленням експертної легітимності; Ungureanu пов’язує невдоволення у прямих ефірах із ширшим медійним середовищем; Frăsineanu забезпечує повторення; автори, орієнтовані на діаспору, — стале транскордонне підсилення; а периферійні учасники переводять широкі теми у площину локальних скарг та особистого досвіду.

Центральний висновок дослідження має функціональний, а не організаційний характер. Невелика кількість постійних ведучих і мобілізаторів може підтримувати середовище, у якому наративи повторюються, отримують соціальне підтвердження та адаптуються між платформами. Відсутність доведеної централізованої структури командування не усуває ризику; вона змінює механізм формування впливу.

Подальша робота має зосередитися на збереженні доказів із прямих ефірів, структурованому кількісному обліку та документуванні повних міжплатформових ланцюгів контенту. Це дасть змогу майбутнім дослідженням перейти від якісної карти високого рівня до відтворюваного мережевого аналізу, вимірюваних тенденцій та індикаторів раннього попередження.

Додаток А. Візуалізації мережі

Наведені нижче рисунки є аналітичними моделями, побудованими на основі спостережуваної вибірки. Вони розрізняють спостережувану взаємодію, спільну наративну узгодженість та оцінені інформаційні траєкторії. Штрихові або крапкові зв’язки не слід тлумачити як доказ формальної координації.