Loading...
Валерій Бузов, зовнішній аналітик з питань європейської безпеки та інформаційного впливу, Український міжнародний стратегічний центр (UISC)
Поняття «втома від України» дедалі частіше з’являється в європейських політичних і медійних дискусіях від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В Іспанії цей термін зазвичай використовується для опису втоми суспільства від тривалої війни, постійного потоку новин, економічних викликів та побоювань щодо можливої ескалації.
Однак «втому від України» не можна пояснювати виключно природною реакцією суспільства на затяжний конфлікт. Вона також є явищем, яке активно використовують російські інформаційні операції для зниження політичної, військової та суспільної підтримки України.
Водночас важливо наголосити: Іспанія не є проросійською державою. Більшість громадян підтримує Україну та позитивно ставиться до українського народу. Проте російські наративи продовжують знаходити сприятливе середовище в окремих політичних, медійних та суспільних колах. Розуміння механізмів їх поширення є важливим як для України, так і для європейської безпеки загалом.
Будь-який аналіз російського інформаційного впливу в Іспанії повинен починатися з важливого уточнення: Іспанія залишається однією з країн Європи, де підтримка України зберігається на високому рівні.
За даними Real Instituto Elcano за 2025 рік, близько 75% іспанців підтримують продовження військової допомоги Україні, а 52% підтримують участь Іспанії у майбутніх гарантіях безпеки для України. Україна також залишається однією з держав, до яких іспанці ставляться найбільш прихильно, а Президент України Володимир Зеленський стабільно входить до числа найпозитивніше оцінюваних міжнародних лідерів.
У лютому 2025 року під час візиту до Києва прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму 1 млрд євро в рамках десятирічної двосторонньої безпекової угоди. Він також підтвердив готовність Іспанії підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно», наголосивши на принципі: «Нічого про Україну без України і нічого про європейську безпеку без Європи».
Ці факти свідчать про те, що російські інформаційні операції не досягають успіху тому, що Іспанія нібито підтримує Росію. Їхня ефективність базується на використанні вже існуючих страхів, сумнівів та прогалин у розумінні українського питання.
Підтримка України та вразливість до російських наративів не є взаємовиключними явищами.
Людина може співчувати Україні та водночас вважати, що «потрібно негайно досягти миру». Вона може визнавати факт російської агресії, але ставити під сумнів необхідність військової допомоги. Вона може не підтримувати Володимира Путіна, але водночас сприймати війну як конфлікт між «дуже близькими народами» або між «колишніми радянськими країнами».
Саме в такому середовищі російські інформаційні операції знаходять можливості для впливу.
Серед факторів, які створюють сприятливий ґрунт для поширення подібних наративів, можна виділити:
географічну віддаленість Іспанії від Росії;
обмежене знання української історії та державності;
історично сильні антинатівські настрої в окремих політичних колах;
традиції пацифізму, які інколи ставлять деескалацію вище за стримування агресора;
вразливість інформаційного простору до зовнішнього впливу.
Жоден із цих факторів сам по собі не робить людину проросійською. Проте вони створюють середовище, в якому російські меседжі можуть бути сприйняті значно легше.
Одним із показових прикладів стала акція в Мадриді під гаслом:
«Paz y neutralidad. No es nuestra guerra»
(«Мир і нейтралітет. Це не наша війна»).
На перший погляд це гасло виглядає поміркованим та привабливим. Воно апелює до миру, нейтралітету та небажання втягуватися у конфлікт.
Однак його політичний зміст значно глибший.
Якщо війна починає сприйматися як «не наша», то й підтримка України поступово перестає виглядати необхідною. Допомога вже не сприймається як захист міжнародного порядку чи європейської безпеки, а подається як участь у чужому конфлікті.
Розслідування Maldita.es показало, що серед 28 найвпливовіших акаунтів, які просували цю акцію, 82% раніше поширювали проросійську або антиукраїнську дезінформацію, а 91% робили це неодноразово. За один день ці акаунти згенерували понад 800 тисяч переглядів.
Подібні висновки опублікувало й видання Newtral, яке виявило активну участь ресурсів та акаунтів, пов’язаних із кремлівськими наративами.
Цей випадок демонструє характерний механізм сучасних інформаційних операцій. Реальні людські емоції — страх війни, невизначеність, занепокоєння — використовуються для формування політичних висновків, які в кінцевому підсумку працюють на користь Росії.
Ще одним прикладом є дискусія навколо постачання зброї Україні.
У 2022 році лідерка Podemos Іоне Беларра назвала прихильників військової допомоги Україні «партіями війни» (partidos de la guerra), стверджуючи, що саме вони сприяють продовженню конфлікту.
У відповідь прем’єр-міністр Педро Санчес заявив:
«Не бракувало дипломатії. Було забагато агресії».
Ця дискусія демонструє дві різні інтерпретації війни.
Перша концентрується на ризиках підтримки України.
Друга — на джерелі самої війни, тобто на російській агресії.
Для російських інформаційних операцій вигідно, коли суспільна дискусія зміщується від причин війни до питання про допустимість допомоги Україні. У такому випадку окупація територій, ракетні удари по містах, депортації та інші злочини відходять на другий план, а центральною темою стають постачання зброї та ризики ескалації.
Подібну логіку можна побачити і в заявах Комуністичної партії Іспанії (PCE), яка називала постачання озброєння «ще одним кроком у спіралі продовження конфлікту» та використовувала риторику про «русофобію».
Подібний підхід не обов’язково означає підтримку Росії. Проте він сприяє поширенню наративів, які послаблюють підтримку України.
Російський вплив в Іспанії не обмежується політичними заявами.
Іспанська мова давно є одним із пріоритетних напрямів міжнародної інформаційної діяльності Кремля через її глобальне поширення. Навіть після обмеження діяльності RT та Sputnik у Європейському Союзі російські меседжі продовжують поширюватися через альтернативні канали.
До них належать:
Telegram;
YouTube;
соціальні мережі;
псевдоаналітичні сайти;
локальні інфлюенсери;
контент із країн Латинської Америки.
Показовим прикладом є іспаномовна мережа Pravda.
За даними дослідження Maldita.es за 2025 рік, 25 Telegram-каналів регулярно постачали контент для цієї мережі. Майже третина матеріалів з’являлася на сайтах Pravda протягом 5–10 хвилин після публікації в Telegram.
Загалом мережа використовувала понад 1200 джерел, серед яких були російські державні та пов’язані з державою медіа, зокрема Sputnik і ТАСС.
Сила цієї системи полягає не в окремій публікації, а в механізмі постійного повторення та легітимізації потрібних меседжів.
Найглибший рівень проблеми має історичний характер.
Одним із ключових стратегічних наративів Росії залишається твердження про те, що українці та росіяни є «одним народом».
Аналітики RUSI та UkraineWorld неодноразово зазначали, що ця концепція лежить в основі значної частини російської інформаційної політики.
Проблема полягає в тому, що протягом десятиліть значна частина знань про Східну Європу в західному академічному та культурному середовищі формувалася через російську оптику.
Саме тому Український інститут наголошує на необхідності деколонізації знань про регіон та більшої представленості народів, які історично перебували під контролем Російської імперії та СРСР.
Показовим прикладом став випадок, описаний виданням El País у 2025 році. Студенти магістерської програми з геополітики в Universidad San Pablo CEU відвідали посольство Росії в Мадриді, де їм була представлена офіційна російська версія війни, включно з термінологією про так звану «спеціальну військову операцію».
Цей випадок не можна поширювати на всю іспанську систему освіти. Проте він демонструє, що російські наративи намагаються проникати не лише в соціальні мережі, а й у середовище, де формується майбутня політична та експертна еліта.
Головна мета російських інформаційних операцій полягає не обов’язково у формуванні симпатій до Москви.
Значно реалістичнішим завданням є послаблення підтримки України.
Якщо Україна починає сприйматися як:
далекий конфлікт;
дорогий тягар;
джерело нестабільності;
проблема лише для Східної Європи,
то підтримка військової допомоги, санкцій та довгострокових зобов’язань поступово слабшає.
Для України це означає ризики для подальшої військової та політичної підтримки.
Для Європи наслідки можуть бути ще ширшими. Якщо інформаційні операції здатні послаблювати політичну волю через страх, економічні труднощі та історичні міфи, аналогічні механізми можуть бути використані щодо інших кризових регіонів у майбутньому.
Для протидії цим наративам Україна та проукраїнські середовища в Іспанії повинні зосередитися на трьох ключових напрямах.
По-перше, необхідно пояснювати підтримку України через призму власних інтересів Європи. Допомога Україні має розглядатися не лише як моральний обов’язок, а й як внесок у безпеку та стабільність європейського континенту.
По-друге, робота в іспаномовному інформаційному просторі повинна бути системною та довгостроковою. Важливими майданчиками залишаються університети, медіа, місцеві органи влади, українські громади, фактчекінгові організації та соціальні мережі.
По-третє, необхідно послідовно пояснювати історію України, її державність та політичну суб’єктність. Протидія російськоцентричним інтерпретаціям вимагає системної роботи з фактами, академічними дослідженнями та освітніми проєктами.
Російські наративи про «втому від України» в Іспанії працюють не тому, що іспанське суспільство підтримує Росію. Вони працюють тоді, коли страх війни, географічна віддаленість, обмежене знання України та вразливості інформаційного простору створюють можливості для маніпуляцій.
Попри це, Іспанія залишається однією з країн Європи, де підтримка України залишається високою як на рівні суспільства, так і на рівні державної політики.
Саме тому ключовим завданням України є не лише спростування дезінформації, а й довгострокова робота над поясненням того, що підтримка України безпосередньо пов’язана з майбутньою безпекою та стабільністю всієї Європи.
English
Українська